Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
розлогий — а, е. 1) Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. || Великий, просторий. 2) Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гіллястий. || Який буйно розрісся, широко розкинувся в боки (про гілля, листя).… … Український тлумачний словник
розлогий — [розло/гией] м. (на) гому/ г ім, мн. г і … Орфоепічний словник української мови
розлогий — прикметник … Орфографічний словник української мови
просторий — 1) (який тягнеться із краю у край), широкий, розлогий, розложистий, розгонистий, розкидистий, привільний, вільний Пор. безмежний I 2) (який займає велику площу, розташований на великій площі), широкий, розкидистий, розлогий, розложистий,… … Словник синонімів української мови
ополистий — а, е, діал. 1) Товстий, гладкий. 2) Широкий, розлогий. 3) Гіллястий … Український тлумачний словник
розлогість — гості, ж. Властивість за знач. розлогий … Український тлумачний словник
розлого — Присл. до розлогий … Український тлумачний словник
розложистий — а, е. Те саме, що розлогий … Український тлумачний словник
розхильчастий — а, е. Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий … Український тлумачний словник
тирхатий — а, е, діал. 1) Крислатий, розлогий (про дерево). 2) Розтріпаний, розкуйовджений … Український тлумачний словник
черірчатий — Черірчатий: розлогий [2,XIII] … Толковый украинский словарь
